Надихнула би ласувать ніжність ,
Та спиняє примхлива мінливість,
тої жінки, що любить заважає...
Сподівалась душа на прихильність,
та найменша у мене ймовірність,
що дружина віддасть й не кохає...
Ти заплутане диво - жаданість,
твої очі обмріяна мрійність,-
у в-ві сні нас любов надихає...
Імовірно, ти здатний на вірність,
та не бачиш безслівну можливість, -
Та й життя нас чомусь не єднає..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2020
автор: anna zakohana