Таємна тиха ніч стоїть
Майстерно виткана із світла.
Потоком місячного срібла
Світ зачарований?
Чи спить?
Чи може, вмер?
Чи вже воскрес?
В фату закутані прозору
Очікують ліси і доли
Великих таїнств і чудес...
У сні, чи наяву - казки:
Русалки, мавки, грішні тіні,
Злі упирі - бліді, аж сині,
Примари, відьми й відьмаки,
Їм ніч дає свою могУть.
Володар ночі - повний місяць.
Ні шелесту, все ніби сниться
Все наганяє страх і жуть!
Під ранок свіжий вітерець
Розгонить жахи і примари,
Маг-місяць зблідне, згубить чари,
Мара зведеться нанівець.
Живильним сонячним теплом
Наповниться Земля до краю,
Природа барвами заграє
І в світ повернеться добро!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862926
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.01.2020
автор: Людмила Григорівна