Ще не загоїлися рани.
Замало часу.
Мабуть зарано.
Весну чекаю, та вже по іншому.
А завтра дощ ,
умиєтся віршами.
В сірості сонце вигляне.
Думки,як овечки на вигоні.
Порозбігалися.
Ще не загоїлися рани.
Лиш позатягалися .
Розум шепоче - не треба.
Серце кричить -хочу.
Замало часу пройшло від осені.
Знову світанок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862896
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2020
автор: БЕЗ