Зникнути хочу за тінями ночі,
Де слова і звуки тільки пророчі.
Закриває вона світ пеленою,
Усе, що було з тобою і мною.
Гріхи заховає минулого дня,
Настав новий час і нова течія.
Зникають з облич одягнені маски,
Уся фальш і брехня терплять поразку.
Не існує вже більше вигадки й гри,
Бо ніч це свобода бери і твори!
Вистави фінал й приміряних ролей,
Щезли всі шифри і стерті паролі.
Лиш істина зараз зорею сяє,
Душа твоя правду тільки приймає.
Ти вільний любити, мріяти, жити
Коли зможеш серце своє відкрити.
Ранок сховає твої всі портрети,
А ніч збереже прожиті сюжети.
Одягаємо маски знов новий день
Це буде наш захист, бо ми не мішень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862839
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2020
автор: Наталія Мосійчук