Півмісяць холодним кришталиком
Киває мені й не перечить,
І легітним вкутує шаликом
Лавандовий вечір.
Прикована дивним предтечею
Нічниця зродилася з глею.
Десь обрій сховався від кречетів--
Йде Всесвіт межею.
Ховаю обличчя у присмерку,
Угадую в прийшлім минуле.
Таким же розписане почерком…
Чому не забулось?
Зимовий надвечір лавандою
Засіяв у спомин дорогу.
Я в нім залишилася бранкою —
Без слів й епілогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862774
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2020
автор: Valentyna_S