Зависока надто мрія

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XeH93zEsg0o[/youtube]

Ледь  прокинувсь  літній  ранок,
Вмивсь  росою  із  гілок.
Що  іще  із  забаганок?
Спив  росу  із  пелюсток.

А  квіток!  Це  ж  літо  -  море,
Глянув  -  квіточка  одна,
(  А  теплінь  така  надворі!)
А  вона  чомусь  сумна.

Біля  неї  джміль  пухнастий,
Все   вустами  припада.
Він  у  неї  гість  тут  частий,
Та  красуня  -  все  рида.

Він  і  так,  і  сяк  до  неї,
Крильми  збив  усю  росу.
Він    давно  вважав  своєю,
Цінував  таку  красу.

Але  щось  не  співпадало,
Чом  пішло  усе  не  так?
Не  його  вона  чекала,
Любий  серцю  -  пастернак.
----------------------------
Так  розбились  сподівання,
Хоч  цвіла  в  душі  надія.
Принесе  розчарування,
Зависока  надто  мрія...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862772
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2020
автор: Н-А-Д-І-Я