Присяжний Олександр Олексійович
( 20 травня 1991р – 1 липня 2018р)
Бердичів Житомирської області
Старший солдат 26-ї окремої артилерійської бригади
В садах вже вишні обірвали,
Духмяні липи зацвіли
І все у місті вирувало -
Люди життям своїм жили.
У літню сонячну погоду,
Де день новий добра всім зичив,
Як грім із неба у негоду,
Влетіла звістка у Бердичів.
Бійця не стало, Олександра -
Сміливого, відважного.
Несла здалека чорна хмара
Нам стільки горя страшного..
Він був в нас творча особистість
І дуже добре малював,
Відповідальність і рішучість
В ньому були і кожен знав,
Що Саша завжди допоможе
І не залишить у біді,
Бо - Чоловік він! і негоже
Йому стояти в стороні.
Тепер нема його – загинув..
Там залишився - на війні.
І вже до матінки і сина
Він прийде тільки лиш вві сні.
.
Котились сльози у мовчані,
Й години так повільно йшли,
Спинилось місто у чеканні,
Бо хоронить бійця везли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862751
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 27.01.2020
автор: Ольга Калина