***
По паркану ходить котик
Підіймає вгору хвостик
Бачите, який сміливий
Знаєте, ще й нелінивий
Мишей і крис дуже люблю
Тож кожну нічку їх ловлю.
***
Кум - кум – кум , жабка в ставочку
По між ряски, як в віночку
Має очі балухаті
Хазяйнує в своїй хаті
На берег плиг, воду змутить
На сонечці спинку сушить…
Загадка
Надворі, вже давно весна
Скажіть з ким, прийшла вона?
Таке ясненьке, тепленьке
Воно кругленьке, жовтеньке
Зазирає у віконце
Що ж це дітки? Та це ж –
(Сонце!)
Знов цей дощик
Крап - крап дощик…. Доня плаче
«Ой, чомусь м`ячик не скаче
Знов попав він у халепу
Ну в калюжу ж … Взагалі то.. ..
Блищить… у воді й сміється
Цей дОщик, мов хизується!
Для чого, це сумне літо?
Де ж сонечко, ясне світло?
Чому в чорних хмарах небо?
Я гадаю так не треба!»
Й ледь хитає головою,
« Щось не так, літо з тобою!....
Біля річки
Я раненько, залюбки
Побіжу до річечки
В траві й квітах пагорбки
Там пасуться кізочки.
Вони - дві білесенькі
Мають гострі ріжки
В них гарні, сіресенькі
І тонесенькі ніжки.
А над річкою верба
У воді віти мила
Туди кізонька моя
Та й голівку схилила
Я в долонцях водички
Піднесу, хай нап`ються
А вони вперед ріжки
То неначе сміються
От хитрунки, раденькі
Все зирять до вербички
Я ж хитріша,любенькі
Тож дам з бурячка гички
Дуже люблю кізочок
Поведу в гайочок
Ім і собі, там сплету
Гарнесенький віночок
Про крота
Кріт хатинку…. Побудував
Під ніс пісеньку все співав
Розгрібав земличку вміло
Підгризав травинки сміло
Впала нині капустинка
Покотилася сльозинка
Та хто ж скажіть його уйме?
І гарний дощ коли прийде?
Нібито в городі й тихо
Та в землі гуляє лихо
Треба дощика позвати
Крота з хати виганяти…
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2020
автор: Ніна Незламна