Просто збу́лась і згіркла рано
ще одна із зими зима.
Шию тонку обвивши наче
задусити вже намір мав,
шалик, петлями танцювальний,
вітром вигин змінив у злам.
По ключицях й зап'ястях міста
потічково зима текла.
Ноги в мештах стрибали тактом
ширини й довжини калюж.
Примелькалися сірі ями.
Плив між ними асфальтний вуж.
Їй хотілось втекти подалі
від зими і від гіркоти.
Ледь дотя́гла на собі шалик,
важко виструнчений з води.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862682
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2020
автор: Маріанна Вдовиковська