Вічне кохання.

Тече  річка  на  Волині,
Берегом  хлюпоче.
Древнім  Луцьком  милується,
Щось  сказати  хоче:

-  Тебе  люблю,  мій  коханий,
За  чарівну  вдачу.
Вже  століття  обіймаю,
На  радощах  плачу.

Не  сльозами  плачу  я  -
Краплинами  з  неба,
Щоб  цвіла  краса  твоя,
Тобі  цього  треба.

Будеш  любий,  Лучеськ  мій,
В  красі  молодіти,
Щоб  зі  мною  разом  в  парі
У  любові  жити.

Подивився  древній  Луцьк
На  свою  кохану.
Ніжно-ніжно  пригорнув
Річку    Стир    жадану.

Він  кохає  свою  милу
Сотні  літ    і    нині.
Цінить  вірність  і  красу,
Й  береги  зелені.

-    Будем  разом,  моя  люба,
Сонечку  радіти,
Щоб  з  тобою  разом  в  парі
Тисячоліття  стріти.

Річка    Стир    на  Волині
Берегом  хлюпоче.
Лучеськ  милу  пригортає,
Щось  сказати  хоче...

           Перша  згадка  про  Луцьк  (  Лучеськ  )    -    1085  рік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862628
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.01.2020
автор: Галина Лябук