Дивні люди

Для  чого  ми  на  світі?
Яка  у  нас  мета?
І  чим  ми  відрізняємось
Від  мавпи  чи  кота?

В  усіх  одні  завдання
Потомство  та  виживати,
В  усіх  одні  потреби
Пити,  їсти,  спати.

Хтось  скаже:  в  людини  розум,
А  в  інших  його  немає.
Чому  ж  тоді  людина,
Цей  розум  не  залучає?

Самі  себе  гробимо,
А  потім  лікуємо,
Своє  життя  не  бачимо
Про  інших  ми  пліткуємо.

Життя  вічне  прагнемо,
Усе  для  цього  знаємо,
Завидуємо,  ненавидимо
І  навіть  зла  бажаємо.

Говоримо  про  одне,
А  робимо  друге
І  так  життя  пройде,
А  іншого  не  буде.

Нічого  не  вчимося,
Нічого  не  читаємо,
Ідемо  тихо  в  прірву,
Деградуємо  пропадаємо.

Усе  нам  навіюють  
Телебачення,  соц.,  мережі,
Усе  це  нас  вербує,
Перейшло  всі  межі.

Немає  ніяких  цінностей,  
Якщо  є,  то  не  цінуємо.
І  так  проходить  життя
І  так  ми  його  марнуємо.

Задумайтесь  на  хвилину,
До  чого  ми  ідемо,
Чи  вчинками  такими
Себе  в  житті  знайдемо?

Думаєте  вам  не  пощастило?
Виходу  вже  немає?
Тоді  знайте  любі  друзі,
Хтось  не  живе,  а  виживає.

У  вас  ще  є  час,
Для  того  щоб  почати.
Чи  буде  завтра,  я  не  знаю,
Тому  не  варто  зволікати.

Для  перегляду  відео  вірша,  нажміть  на  посилання
⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇
https://youtu.be/QmbqT_DqsAI

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862540
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2020
автор: Юрій Мельничок