на тілі моєї країни не встигають гоїтися рани
а вона всміхається всеодно медовими світанками
моя серцю люба Україно моя буйно-квітуча кохана
підставляли й підставлятимуть синочки спини свої
закриватимуть діти цвітом личко твоє
від батога одурманеної невиліковно-скаженої сусідки
що заздрить твоїй чистоті твоїм білим побіленим хаткам
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862486
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2020
автор: Vin Libert