на тілі моєї країни не встигають гоїтися рани

на  тілі  моєї  країни  не  встигають  гоїтися  рани
а  вона  всміхається  всеодно  медовими  світанками
моя  серцю  люба  Україно  моя  буйно-квітуча  кохана
підставляли  й  підставлятимуть  синочки  спини  свої  
закриватимуть  діти    цвітом  личко  твоє  
від  батога  одурманеної  невиліковно-скаженої  сусідки
що  заздрить  твоїй  чистоті    твоїм  білим    побіленим  хаткам

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862486
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2020
автор: Vin Libert