Зірковонице

***андеграунд,  під  смаки  не  адаптовано***

Тілом  плаття  твоє  сповзало
Хтивоницо  від  ДО  до  ВІД...
-  Мій  ти  кремене!  Я-  кресало!
Заінтри...  Ні!..  Запалим  світ,
Що  за  вікнами  зацікавле-
но  пітьмою  припав  до  скла!
-  Дай-но,  люба,  у  нього  каме-
нюку  кинути!..  І  дала!..
Ти  дала...  І  у  вікна  зорі
Замість  темряви  загляда-
ли,  і  з  неба  зигзагом  Зорро
Блискавиця  до  рук  спада,
Тільки  руки  розради  мали
Трохи  іншої...  І  тіла,
Ними  пещені,  спочивали
Вже  опісля,  як  ти  дала
До  креміння  мені  кресала,
І  божествений  дар  вогню
Їх  розпалював...  Ми  палали
На  підлозі  у  темі  НЮ
Під  веселе  небесне  сяйво
І  підморгування  зірок
Поза  вікнами...  -  Слухай,  хай  во-
ни  відійдуть  хоча  б  на  крок,
Папарацісто-знахабнілі
У  вікні  спостерігачі,
Що  світили  (чи-  освітили)
Наші  вчинки...  Негарні  вчи...  )))))

©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2020
Св.  №120012410358

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2020
автор: Серго Сокольник