Брату Олександрові (Кіляру)
з любов’ю присвячується
ввійшло повітря у вікно — і —
задзвонило
як кришталь задзвеніло!
як погляд милої
і Вишня Сила...
як погляд милої —
він щастя скрізь знаходить
і так від неба щастєводи
щасливо й ходять!!
«А ти всміхнись!»
є ходаки такі
і так і кажуть у
народі
2
очі художні!
яка це цілість
і скільки щастя — відкрито
стільки
Неба
між ними розлито...
та так як на кордонах —
всі очі — в мито!
3
хіба художники не відчиняли
куском хліба
щілини в дверях незжиті —
у майстернях стояли
безмежне Небо
й безмежне жито
стояли — і проникали
безмежне Небо
в безмежне жито!..
О!
Божа Мати!!
21.01.2020
Йому чужими були інтриги, кар'єра, людська слава, підступи, яким так часто сповнене життя людей, на жаль, також в Церкві. Він жив Христом, жив Його любов'ю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862402
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович