Українські церкви

Тепер,  не  виженеш,
з  українських  церков,
Попів  московських,
що  дорвалися  до  влади.
Укорінилися,
в  святинях  наших,  знов
Та  в  супереч,
українськой  громади.
Архітектурні  пам’ятки  -  церкви
Котрих,  не  розтрощили
комуняки
Що  несли  українськой  молитви,
до  Бога
Захопили,
скотиняки...
А  наші  пращури,
будуя  в  місті  храм
Заклавши,
українськую  основу
Збирали  гроші,
по  хатах,  в  мирян
Будуя,  українцям,
церкву  нову.
І  кожен,  ніс  -
хто,  гроші,  хто,  яйце
Хто,  будував  -
цеглина,  до  цеглини.
Бо  храм  був,  для  українців,
святе!!!
Він  -  прихисток,
для  нашої  родини.
І  Покровой  боронить,  рід  людський
Пречиста  Діва!!!
Кожного,  козака!
І  прапор  з  Пресвятою,
майорів
Над  вільними,
то,  добрая,  ознака.
Неслась  молитва  з  храму,
до  небес
Мов  солов’їний  спів,
у  літню  днину.
І  дзвін  лунав,  коли:
-    Христос  воскрес!!!
І  гуртував,  українську  родину.
А  рідна  мова,  роливалась,
як  ріка
Живильна  крапля,  є
у    кожнім  нашім  слові.
І  мовили:
-  Спаси  нас,  Пресвята!
-  Дай  розуму!
-  І  щоб  були,  здорові!
Молімось  разом.  
Й  Він,
почує  нас.
Де  іменем  Його,  зібрано  двоє,
почує  Він
Та  прихист,
грішним  дасть  
Й  зруйнує,  те
що  біс  лукавий
коє.
Почнімо,  з  мови!!!
Почнемо,  з  себе!!!
Молитви,
українською,  читайте.
Бо  мова  для  людини,
то  святе!
І  мовой,
церкви  українські
об’єднайте.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2020
автор: Максим Шелест