Надворі після ночі ледь світало,
Ще й зіронька ранкова в вишині,
Село ж вже прокидатись починало,
Його будили голосні півні.
Аж тут загуркотіло десь раптово
І блискавиці срібна тятива
Безкрає небо навпіл розколола
Та вітер листя із дерев зривав.
А дощова завіса пеленою
Окутала всі вулиці й сади,
Лякав світанок сильною грозою
І до роботи не пускав людей.
Та дощ скінчився так, як і почався,
Ніби його хтось дуже налякав,
Разом із сонцем ранок прокидався,
Бо в нього, як в людей багато справ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862165
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський