Назбирались слова,
Які маю тобі говорити,
В них любов, що жива
І що має ще жити і жити.
Коли вірші пишу
Їх боюся тобі прочитати,
Бо безмежно люблю,
Скільки треба, я буду чекати…
Бачу радість в очах,
Як не згадую я про кохання.
Є надії свіча,
Що не гасне вночі, а ні зрання.
І тобою живу,
Знов шукаю зорю я у небі.
Як знаходжу - зову,
Бо повільно вмираю без тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2020
автор: Віталій Назарук