[i]Жанна д’Арк народилася в 1412-ому році в лотарінгському селі Домремі, в розпал столітньої війни. У віці 16-ти років Жанна відправилась у Вокульор до капітана Робера де Бодрікура і заявила, що їй вчуваються голоси святих, які закликають її зняти англійську облогу з Орлеана, коронувати дофіна Карла в Реймсі та звільнити Францію від загарбників. Спочатку Бодрікур не повірив Жанні, але дівчина знову прийшла до нього і настійливо вимагала відправити її в місто Шінон, де тоді знаходився Карл. Вражений рішучістю юної селянки, Бодрікур в кінці кінців дав їй людей, які супроводили Жанну до Шінона. Перед від’їздом капітан сказав Жанні: «Іди, і будь що буде!»[/i]
[b]Бодрікур:[/b]
Ти хто така? Як сміла спозаранку
Забратися до мене у покій?
Без дозволу ввести у замок мій
Хто смів тебе, задрипану селянку?
[b]Жанна:[/b]
Я Жанна д’Арк. Із Домремі я родом.
До міста добиралась цілу ніч.
Я маю Вам одну сказати річ –
Утішну вість, жадану всім народом!
Ми врятувати Францію повинні!
Мені велять небесні голоси:
«Вітчизну від загарбників спаси,
В Шінон до Карла відправляйся нині!»
Коня мені надайте, капітане!
І рицарів з десяток. Поспішіть!
Я маю вирушати хіть-не-хіть!
Побачите: наш край свобідним стане!»
[b]Бодрікур:[/b]
Ти що плетеш, селянко божевільна?!
Додому йди – овець своїх паси!
Дурна і недосвідчена єси!
Тобі не можна бачити дофіна!
[b]Жанна:[/b]
Я – божевільна?! Пане Бодрікуре!
Я повністю в здоровому умі!..
[b]Бодрікур:[/b]
Мовчи, дівчисько! Геть у Домремі!
Зі слів твоїх сміятимуться кури!
Тебе хай батько вдома відлупцює,
Щоб здихалась безглуздих мрій-химер!
З очей моїх негайно згинь тепер,
І не турбуй мене вже більше всує!
[b]Жанна:[/b]
Не чуєте… Не вірите… Женете…
На рідний край обрушились біда!..
Як Францію хоч трохи Вам шкода –
Ви до кінця дослухайте Жанетту!
Прошу від Вас я зовсім небагато –
Мене в Шінон відправити мерщій!
Бо час настав швидких рішучих дій!
Ми переможем злого супостата!
[b]Бодрікур:[/b]
Я впевнений: це майже неможливо…
[b]Жанна:[/b]
Готова я усе ж до боротьби!
[b]Бодрікур:[/b]
Та ну тебе… Що хочеш, те й роби.
А може й справді, ти сотвориш диво…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861929
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 20.01.2020
автор: Настя Вовченко