Мова води

На  шматки  роздирають  килими  різнотрав’я
Канави,  канали,  каміння.  Вода  ледь  пливе.
Намагаєшся  знову  побути  забутим  ‘я’,
Всередині  знайти  й  зачепитись  за  щось  живе.
Пораховано  зраджених,  пальці  забули  сон,
Ти  готуєшся  знову  відчути  війну  сторін.
Закінчились  пророки,  замовкли  всі  в  унісон,
Хто  захоче  змагатися  без  голосних  причин?
Паперовим  метеликам  крила  не  віддадуть,
Доведеться  пливти,  пізнавати  мову  рідин.
У  глибинах  тобі,  хоч  не  хоч,  а  покажуть  суть,
Мовчки  ляжеш  на  дно  –  сподіватися,  що  один.

Картина  Архипа  Куїнджі  'Дніпро  вранці'

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861868
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.01.2020
автор: Юлія Рябенко