☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀️
Я все життя любила небо.
Гляну, погляд вже не відірвать.
Воно такеє чисте і прозоре,
Блакитне, біле, кольорове...
Воно все свіже, все красиве,
І в дощ, і в вітер, навіть в зливу !
В день - всміхаюся хмаринкам,
В ніч - до мене зорі миготять...
Милуюсь заходом і сходом сонця,
Дивлюся, як пташки летять.
Радію снігу, сонцю і дощу,
Радію зорям, я все це люблю.
Цікаво, що ж там є за небом ?
Які заховані там чудеса ?
Яка вона Небесная Принцеса ?
Непевно добра, мила й молода.
Як виглядає замок той із хмар ?
Який я деколи здалека бачу.
Й чому коли я дивлюся на сонце,
Я так радію, але плачу ?
Небо таке веселе і чудне.
У нього ціла купа таємниць.
Ось навіть зараз, бачу небо те,
І зазираю в зал його скарбниць.
☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁️
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861812
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2020
автор: StoneSoul