Коли сльози мої позбираєш в долоні,
Відповім тобі. Скажу одне лиш: "Шкода".
Я втомилася. Очі від вітру червоні,
І в волоссі моєму сьогодні вода.
Божевільний, ти схожий чомусь так на повінь,
Що розлитись чомусь захотіла в мені.
У легенях вже дим, бо ж на вулиці вранішня осінь,
А для мене секунди минають як дні.
Я чекала. Я більше не буду чекати.
Бо на вулиці осінь, і пам'ять повільно стирають дощі.
Але байдуже. Хочу з тобою сьогодні мовчати.
Просто сядь і сьогодні зі мною мовчи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861729
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2020
автор: Cherry tree