Світ тісний, наче стоянка перед гіпермаркетом у чорну п’ятницю.
Напевне, марно намагатися
крила розправити п’ятому з лівого краю сьомого ряду
на двадцятій хвилині попкорнової саги
дешевого фільму.
Вікно.
Де вікно?
Квиток у свободу?
Свободи ковток?
Консервовані шпроти.
Стрій струнко!
Кіно.
Дайте хліба і масла.
Лимон?
Все одно!
Крила-плавці
Світ в обід
пережує й не подавиться.
Тісно йому – шви розбігаються, думки розходяться.
Ненажера.
Зрізає весни під корінь, штабелями складає спалахи в сірникову коробку
і тішиться:
- Згорайте по одному.
Вбирайте втому стоянок, заторів.
Скидайте мрії!
Аби лиш у тисняві не відкрили
вікно легеньким доторком
кутиків власних крил з розправленими крилами когось із восьмого ряду.
І буде вам щастя!
І буде вам масло,
або томат
В жерстяній баночці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861625
Рубрика:
дата надходження 17.01.2020
автор: Серафима Пант