Я привчаюсь казати « ні»,
Відмовляти чужим бажанням,
Щоб не плакати уві сні,
Не вимолювати благання.
Я привчаюсь любити так,
Щоб собі зоставалось трохи,
Щоб життя цінувати смак,
Не чекати поради збоку.
Я привчаюсь себе любить
І про тіло й, про душу дбати,
Щоб хотілося жить і жить,
Щоб радіти життю й кохати.
Я привчаюся мріяти знов,
Діставати з небес по зірці,
Слово «Ні» для пустих розмов,
А для себе є «Так» в комірці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861560
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2020
автор: Ія Намачинська