Пил на душі, спокій важкий -
чи не байдужість дрімає?.
Вколюся в погляд відверто чужий,
й краю досаді немає.
Скільки питала тебе - в чім вина -
стільки ж у відповідь - тиша.
Сил побиватися в мене нема,
Досада осадом у душі крише.
Сиплеться біль, а не зронить сльози,
Спокій... лише важко зітхає...
Щоденно колотись у погляд чужий...
байдужість пилом рани латає...?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861464
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2020
автор: Яна Бім