Промінь сонця підняти повіки
Крізь віконце мені захотів.
Ранок, півень оте ку-ку-рі-ку,
Сівши верхи на пліт, прохрипів.
Десь в минулому, спокій і щастя,
Загубилися в часі давно.
Ці картинки – батьківське обійстя,
Бачу в снах, немов кадри кіно…
15. 91. 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2020
автор: Мирослав Вересюк