Дотик долоні краю сорочки,
Тихо сніжить січневе вікно
Червоними в губи, карими в очі
Кохання стікає в бокалі з вином.
Шкіра до шкіри мальована пензлем,
Кохання шепоче, важко мовчить,
Графічність стіни картинами Енгре,
Захоплює тишу забутих облич.
Дотик долоні краплями вилиць
Затерта фарба спільних надій,
Вони з минулого не повернулись
Ехом відбилось притихле: «Стій»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861319
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2020
автор: Tetyana_Shulga