Я дозволю собі
Відпустити усе,
Загублюся в юрбі –
Хай потоком несе.
Не хвилює, що там,
Чи на добре, чи зле,
Кличе долі тамтам
Поспішати на злет.
У досвітній імлі
Блискавичний укол
В чорну скриньку «по грі»
Занесе протокол.
Ну а поки – земля
Ще не ворог, а друг,
Та фатальна петля
Вже затягує пруг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860935
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2020
автор: Оксана Дністран