А зима з нами в хованки грається,
Всі прибрала білі сніжиночки,
Ніс покаже, і знов задирається,
І не трусить сніжок на будиночки.
На людей, напевне, образилась,
Ми ж бо злі стали кволі і жалібні,
І пробачити нас не наважилась,
Ми до снігу чогось стали жадібні.
Нас пробачить напевне лиш в лютому,
Сніг насипле мов стружку кокосову,
Негаразди знов стануть забутими,
І збиратимем радощі стосами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860799
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2020
автор: Анастасия Яковлева