КРИКИ ВОРОН

Ущипнув  я  себе.  Значить  це  все  не  сон.
Я  живий.  Просто  ділися  болі…
Вже  не  чую  нав’язливих  криків  ворон,
Що  літали  щодня  наді  мною.

Тіло  вже  не  болить.  Спочиває  душа.
Лише  в  сні  будуть  спомини  потім.
Як  пригадаю  те  -  мої  руки  дрижать,
А  все  тіло  вкривається  потом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860585
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2020
автор: Віталій Назарук