[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=53_EovQzbO4[/youtube]
Горить свіча, потріскує в тиші.
Малює на стіні химерні тіні.
І линуть дум далекі міражі,
Минулого, як відблиск в мерехтінні.
Цей вечір дає змогу зазирнути,
У те, що заховав десь горизонт.
Моє життя змогло перевернути,
Лиш зрідка повернутися у сон.
І капала свіча, немов сльозами,
Відчула гіркоту усю душі,
Що в пам"ять повертається кругами
Де ми уже не рідні й не чужі.
Ці ночі довгі й дні, роки і час,
Вони існують не на нашу користь,
Хоч й досі тліє промінець, не згас,
І гріє не зів"ялу іще парость...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860449
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2020
автор: Н-А-Д-І-Я