Мовчання, – як лабіринти.
Холоне, холоне свіча...
Цю ожеледь – не зупинити.
На душах – її печать.
Аж в Андах наші музики,
розкришують стомлений лід.
Незнані боги перуанські
під крики пташині, крики,
під музику сольного танцю
дивитимуться услід.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860422
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2020
автор: Надія Позняк