Ах, мій народе, збовтаний у крові
Тримай свій стяг, допоки є снаги.
Синів своїх хорониш у діброві,
З усіх боків обсіли вороги.
Ах, мій народ, від горя нетямущий,
Коли прийде для тебе легший час?
Хай морок пережитий і грядущий
Лиш в щільну купу спонукає нас.
Ах, мій народ, ти й критики не чуєш,
На кожен голос ти лиш б'єш у дзвін,
Ти треш на пил, свистиш і вередуєш,
Як жаль, що ти сприймаєш лиш уклін.
Ах, мій народ, як син твій я благаю,
Розкутайся із вічного ярма.
У нас гребців в човні - до небокраю,
Лиш дурнів обираєм до керма.
Ах, мій народ, розбовтаний у крові,
Тримай свій стяг і я тримаю теж.
Ми криті омофором при Покрові,
Але чи цю опору ти знайдеш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860340
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2020
автор: Андрій Конопко