Які глибокі в тебе очі,
Вуста палкі, що так горять,
А голос твій мені шепоче:
Бути з тобою – благодать.
Я тебе слухатиму вічно,
До німоти тебе люблю,
Тобою хворий я хронічно,
З ім’ям твоїм я навіть сплю.
І в сні я бачу твої очі,
Вуста палкі, що так горять,
А голос знову твій шепоче:
Бути з тобою – благодать.
Я просинаюсь – ти далеко,
Мов ураган надривний сміх.
Я розумію, що не легко
Напитись із очей твоїх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2020
автор: Віталій Назарук