Викручуюсь, як муха в павутинні,
Потрапила недолі на гачок.
Тепер життя у ненці-Україні,
Як в "екшинах", що не для діточок.
Без грошей зараз неможливо жити,
Хоч кажуть, щастя наше не в грошах.
Еге, за комуналку заплатив ти,
А їсти що? Без грошей нині жах!
Хтось, чую, каже:"Знов стара дурепа
Свою огидну пісню завела.
Якого дідька скиглити їй треба,
Коли в країні коїться бедлам?"
На це старенькій нічого сказати.
На Батьківщині не життя - кошмар!
Коли гуркочуть на полях гармати,
Втіче звідтіль і муха, і комар.
Людське життя, відомо всім, коротке.
Радій, коли до старості дожив.
А те, що старість вельми не солодка,
То винен сам: таку вже заслужив.
Бач, не хотів ні красти, ні брехати,
Ні зраджувати друга за мідяк,
Панам служити, дупи їм лизати,
То ж на державу не гріши ніяк.
На Бога також ти не сподівайся.
Не любить Милосердний бідняків.
Чи кайся у гріхах, а чи не кайся.
Не дасть Господь і жменьки мідяків.
Ото ж крутись, як муха у окропі,
Не бідкайся, що тут життя важке.
ПівУкраїни зараз у Європі.
Там рабство добровільне теж гірке.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860040
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.01.2020
автор: Leskiv