Минають ночі , дні минають
Життєве тонша полотно.
Роки у засіку складають
Добірне золоте зерно.
Не зупиняє свої крила
Правічного врожаю млин.
Як би змогла, як би зуміла
Я часу зупинити плин.
Отак весну щоб бірюзову,
Червоне літо у медах.
Щоб знову, знову, знову, знову
Блукало листя у садах.
А небо зорі засівали,
І падали в моє вікно.
Слова пісенно так лягали
Рядком в життєве полотно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859641
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2019
автор: Тетяна Акименко