У книгу року, що ось-ось мине,
Пакую спогади ... і часточку себе,
Та не пером пишу, душа диктує,
А пам'ять, наче пензликом малює ...
В ній сторінок десь триста шістдесят,
Калейдоскоп найкращих в році дат,
Перед очима - віхола подій,
Велика книга спогадів та мрій.
Все, що було, внесу я по порядку,
Як рік минув, чи в мирі і достатку,
Що він забрав, а що приніс взамін,
Чи справді добрим був для мене він ...
Не приховаю в закутках печалі:
Пережила, зміцніла, мчуся далі.
У книгу запишу я список друзів,
Які були і в радості, і в тузі ...
Для кожного впишу я лист-подяку,
І за підтримку, і за підлість всяку,
Бо кожна зрада бути вчить пильнішим,
Що не вбиває - робить нас сильнішим.
Внесу у книгу золотим чорнилом
Того, хто у душі таким є милим,
Хто закарбований у серці на віки, -
Я відведу найкращі сторінки.
Ну що додати б ще до цього списку?
Мабуть, таки вже час підвести риску:
Спасибі рокові, який ось-ось мине,
За все хороше, добре, осяйне!
Вже завершу цей немаленький том,
Почну новий ... новесеньким пером.
Лиш мир, любов, здоров'я і достаток
Перенесу в 2020-ий!
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859563
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2019
автор: Зоряна Кіндратишин