28.12.2019
Так зелено-ялинково й тужно,
що хочеться вмерти тут же,
аби останні спогади були.
зелено-ялинковими.
Святковий настрій,
купа вогників,
мільйони люстр на площах.
Що захочеш — матимеш.
Лиш на переднім краю
досі шумно,
обстріли.
Не пускає.
На окулярах конденсуються
спогади.
Говори, не відсахуйся.
Лячно. Знімаю їх.
З тебе все зняв би,
як знав би, сказала б.
Жив чи ще не жив?
Так зелено-ялинково,
що хочеться
зменшити кольори,
аби не бриніло на серці,
що й вирвав би.
Конденсовані пристрасті.
Драми цікаві у перші три місяці,
далі хочеш відкритості,
тиші.
А поки лиш тиснява.
Дихай глибше,
я заберу
твої болі
у вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859519
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2019
автор: Роман Глєбов