«Чатує вітер на останнє листя…»
Ліна Костенко
Чатує вітер на останнє листя,
обскубує неквапно, а затим
підхоплює, і з шелестом і свистом
несе данину коштом золотим.
Усе зібрав – до осені печатку
намистом з горобини начепив.
Весною все роздмухає спочатку,
бо в нього є одне з найбільших див:
гілляччя капілярами у небо,
аорти стовбурами в тілеса,
між ними понадміру все, чи не до –
безмежжя чудернацького єства.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859518
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.12.2019
автор: Щєпкін Сергій