Жари жах, як пустелі пісках,
Вологи все спрагло довкола.
Любий напій, хоч Coca-Cola,
Не стримує згаги в ставках.
Коли тій жарюці прийде крах,
Все живе в рухах спроквола,
Листочки втратили свої ролі,
Зробити важко птахові змах.
Ось хмари на горизонт стали,
Згодом і до сонця добрались,
На землю свою тінь поклали.
Краєвиди вологи набрались,
Дощі напоїли зелені всі далі,
Спрагу природи щиро крали.
(Сонет)
12 серпня 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859511
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 28.12.2019
автор: Володимир Кепич