В руках альбом я трепетно листаю,
Світлини, як пожовклії листки
Але я всіх швиденько пригадаю,
Хоч і пройшли незлічені роки
Ось,, це - матуся, милая дівчина,
А це - татусь, привабливий солдат,
Хоча літа вже вправно фарби змили
Але і ще привабливий в них стан?
Світлина вже куточки обронила
Війнула давнім спогадом, щемить,
Я ті часи назавжди полюбила
Хотіла їх ще заново прожить?
Не повернути, буде лише спогад,
Що іноді появиться на мить,
Такий далекий але ніби поряд
І як струна у серці забринить?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик