Не зміг життю простить…

Тамує  моє  серце  біль
Бо  ж  біль  на  біль  нове  життя
Розкатисто  гримить  
І  твердо  в  нього  вірю  я
Бо  ж  так  вчипився  в  нього  мов
Корінням  врісся  кущ
А  зверху  глянув
Мов  бурян,  життям  моїм  поріс  
І  ніби  жити  міг  як  всі
І  мав  до  того  хист
Але  зумів  життя  не  жить  
Не  зміг  життю  простить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859477
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2019
автор: Андрій Толіч