Невже то плата за талант,
Щоб рід свій пагонів лишити,
Чи діток мати без крилят
І цим нечистого смішити?
Недовго й приклади шукать.
Говорять часто: що там діти!
Придбать нового козака,
А чи дівча це легко в світі!
Левко Лук’яненко – титан,
Та для засіву час утратив
Народ і світ його вітав,
А міг би й син з ним поряд стати…
Й застигла у очах сльоза:
Не встигли ж нивоньку засіять
Ні Винниченко, ні Кобзар –
Усім завадила Росія.
Чом не судилося мужам
Із щастям батьківським зустрітись?
Мені їх теж по-людськи жаль,
Бо ж серце їхнє не зігріте
Ані дитячим голоском,
Ані веселими очима.
Укрила слава їх вінком,
А щастя в дітях не вручила.
16.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859448
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2019
автор: Ганна Верес