Вона дивилася крізь мене…
В очах ні крапельки жалю,
А серце билося шалено,
Бо я люблю, її люблю.
В очах ні думки, ні бажання,
Погляд пустий у далечінь,
А в моїм серці сподівання,
Лиш додавали тріпотінь.
Вона нічого не сказала,
А повернулась і пішла…
Усе моє собі забрала,
Мені нічого не дала.
А я і нині бачу очі,
Що щось шукають вдалині.
Та нерви доля ще лоскоче
І стає солодко мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2019
автор: Віталій Назарук