Того добра на кожному стовпі,
Портретами кричало та ще гаслами.
Достойну медицину.сільські лікарі,
А пройшли вибори і заклики ті згасли.
Учора фельдшерку засмучену зустрів,
Тільки приїхала з району із наради.
Привезла селянам від райради негатив.
Закрити ФАПи,ще не наказ.але порада.
Радійте вісімсот селянських душ,
Нарешті зрушила омріяна реформа,
На цвинтар мовчки кроком руш.
Оце закон, оце-то норма.
Он гроші вже ганяються за пацієнтом,
Хоч у районі недостатньо лікарів,
Це мілкота і згладяться моменти
А так в країні і в селі все в позитив.
Першим на черзі був апендицит.
В районі плаче славна хірургія,
Тисячу гривень у Херсон самовізит,
Сто п*ятдесят кілометрів таксотрясіння.
Потім крутіше велике ноу-хау.
Туберкульоз,ангіну.рак і псоріаз.
Сімейний лікар державно без обману.
По телефону вилікує враз.
Скоріше лікарю сімейному звоніть,
Розповідайте про симптоми і недуги.
І він научений казковий Айболіт,
Випише ліки від державної наруги.
Це ж скільки треба Кашпіровських.Чумаків,
Щоб охопити хворих українців,
Нова реформа владний ексклюзив,
Де тільки учать тих паршивців.
Село в глибинці як одинокий корабель,
Тоне в туманах, у баюрах. в бездоріжжі.
Тут швидку поміч не побачиш кожний день
Тому й безвихідь без ножа нас ріже.
Спробуйте поміч викликать швидку.
Щоби життя людині врятувати,
Скоріш доправлять у село труну,
І буде церква душу відпівати.
Тим сміхотворцям.їм же не болить
Вони з посмішкою цілують ранок,
А як там села без медицини будуть жить,
Не переймайтеся усе іде по плану.
А може в селах проживають меншоварті.
Чи влада здійснює величний план,
Землю продати і нема села на карті,
Був селянини і раптом десь пропав.
Давно забулися цяцянки-обіцянки.
А ми ковтаємо пігулочки брехливі.
Децентралізація знову ж шапка-обманка.
Оптимізуєм клуби.ФАПи,душі зубожілі.
В турборежимі котимся в безодню.
Що не реформа то удар під дих.
Ідем в минуле,хоч уже сьогодні,
То що нам краще крик.чи сміх?́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859218
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2019
автор: Не Тарас