Так неприродньо дика ця печаль,
Шалений біль, розхристаний до щему,
А за плечима лиш життя - в нім певна даль...
Дивлюсь на світ й розгадую дилему.
Дилему болю, гордості, та мук,
Чи так, чи ні - плете печаль клубок,
Дилему слів, що вразили на звук -
Де важко дихати обіймами думок.
Чом надприродньо дика ця печаль?
В дилемі болю - зверхності едему?
І даль... так невимовно зріла даль,
І звук життя, розхристаний до щему...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859202
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2019
автор: Леся Утриско