КОХАННЯ НЕ ВМИРАЄ

Пр:  Буде  плакати  зоряне  небо
Будуть  падати  зорі  у  ніч.
Солов’їний  мовчатиме  щебет,
Лиш  кричатиме  стомлений  сич.
Заклубочуться  сиві  тумани,
Човен  наш  забере  очерет.
Ми  нап’ємось  у  волю  кохання,
Залишившись  удвох  –тет-а-тет.


Ти  пробач  мені,  зіронько,  ясна,
Що  минулого  нам  не  вернуть.
Ми  зробили  на  зустріч  два  кроки,
Нас  чекає  незвіданий  путь.
Про  кохання  ведемо  розмову,
Розігріта  бурлить    в  жилах  кров.  
Тільки  пісня  поверне  нам  знову
Нашу  юність  і  нашу  любов.

Ти  пробач  мені,  зіронько,  ясна,
Хай  пливе  човен  наш  по  воді.
Ми  не  раз  зустрічатимо  весни,
Бо  і  нині  ми  ще  молоді.
Очерет  нас  запрошує  в  гості,
Десь  в  осиках  покрикує  сич.
Поміж  хмар  Місяць  нам  буде  острів,
Поцілунки  ховатиме    ніч.

Ти  пробач  мені,  зіронько,  ясна
Що  любов  в  моїм  серці  жива.
Поцілунків  ми  вип’ємо  кварту
І  сп’яніємо  двох  без  вина.
Буде  довго  нам  доля  співати
Нашу  пісню  на  два  голоси.
Тебе  й  далі  я  буду  кохати,
Лиш  любов  в  своїм  серці  носи.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859151
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2019
автор: Віталій Назарук