Народ, який без мови і землі,
Такий народ не буде існувати.
Хто не господар – житиме в ярмі
І буде іншим чоботи лизати.
Хто ж у чужинців у прислугах є,
Хто продає панам свою державу.
Батьків своїх і рід не визнає,
Той жити на землі не має права.
Як є народ, то має бути мова,
А коли мова є, то є народ.
У нас є мова рідна, калинова,
Найбільша гордість із усіх щедрот.
Лиш той народ, що мову береже,
Який леліє землю, як дитину.
Хто ревно дім від бід свій стереже,
Той має право на свою країну.
Цінуймо те, що Богом нам дано,
Пісенний люде – це земля і мова!
Дивись на небо, не дивись на дно,
І знай, що мова – це життя основа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858650
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2019
автор: Віталій Назарук