Якби не ти
Невже б ці букви існували?
Я ними так незграбно відтворюю твій образ....
Жар-птиця платинове пір'я сіє, моє ж тлумачення тебе
Не варте ні одної вії з твоїх очей,
що випадково впала на плече
(чиє? моє?)
Ти з казки.
Я цю історію почув одного разу біля ватри
Мені запам’яталися прикмети дві твої:
Червоний колір і безмежна ласка
З тих пір мене не полишає сум...
Бо я не знаю
Чи дійсно ходиш ти по цій землі ногами
Як ми усі?
Чи в тебе є плавник, чи, може, крила?
Чи ти насправді є? Чи ти можлива?
Чи може ти лишень – мелодія?
Альтернатива, чи може тепла літня злива ти?
Знай!
Допоки сингулярність з лиця землі нас не зітре
Допоки звір в душі моїй ричить і ще живе
Допоки хаос-космос не вступив у свою владу
До тих пір, мріє моя, я шукатиму тебе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2019
автор: Аскет