Свиня, мовляв, тварина українська,
З надією впустили ми її,
Та повелась вона до нас по-свинські,
До всіх проблем нарила ще й нові.
В задачах наших невідомих досить,
В різноголоссі згоди не дійшли,
Та рішення народ давно вже просить,
Щоб не отримати лише нулі.
А їх вирішувати доведеться,
Нікуди нам не дітися від них,
Як лебідь, рак та щука, кожен пнеться,
Країна ж як той віз, пеньком стоїть.
Уже п"ять ро́ків поспіль миру просим,
Бракує тут астрологічних сил,
Ворожі кулі ще гуляють й досі,
Ми все ще мріємо лише про мир.
Ми різні всі, але ми українці,
Країна наша – це наш спільний дім,
Страждань зазнала вже вона по вінця,
Хай стихнуть вибухи, набридли всім.
Буває так, а краще хай не буде,
Що всяк по своєму любить її,
Для когось вона ніби серце в грудях,
А хтось торгує нею за гроші́.
Тож в новім році на тварин міфічних
Не будемо надію покладать,
Ці свині та щури астрологічні
Не в силі нам краіну відстоять.
Лише любов до нашої Вітчизни,
Навколо рідного єднання нас
Спроможні захистити Украіну
Без зайвих слів, зухвальства і образ.
Прийдешній рік легким тако́ж не буде:
Нові́ завдання, виклики несе,
Та ми міцні, ми українські люди,
І ворога від того хай трясе.
Шампанського бокали піднесемо,
І побажаєм миру і добра,
Хай сил дає не щур, а вся Вселенна,
Благословить Божественна рука.
У кожен дім дарує своє щастя,
Терпіння, розуму і позитив,
Нехай проходять боком всі ненастя,
Дай Боже Украіну зберегти!
01.12.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858594
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 20.12.2019
автор: Галя Костенко