[i]Ми - гвинтики маленькі круглі у складноподібному механізмі буття. Гуде планета епічно, наче один суцільний автомобіль, який їздить по колу днями - ночами, порами року, навантажуючи нас різним пресом, навіть стресом від його несамовитого гарцювання. І дим із труби забруднює повітря. І ржавіють думки від безвиході. І зорі дивляться згори мов викрутки.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858561
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2019
автор: Мандрівник